Bright | Review / Яскравість | Рецензія: Яскравість | Рецензія

Оригінал англійською Переклад українською

Netflix’s Bright is an ambitious undertaking from the streaming giant. Director David Ayer (Suicide Squad) takes Max Landis’ (Chronicle) script and tries to shape it into something tangible that will neatly fit into a 2-hour runtime, but Bright is a compelling narrative that needed more time to breathe. Landis is building his own version of Lord of the Rings (meets Bad Boys), which is a story you can’t rush. Perhaps a sequel or a longer running time would offer this story and the world they created the larger context it required.

In Bright -- elves, humans, faeries, orcs, and dragons all live together in a world that closely resembles ours. Will Smith plays officer Daryl Ward, who is forced to partner-up with the LAPD’s first orc policeman, Nick Jakoby (Joel Edgerton). Smith and Edgerton have excellent chemistry, as the two very different cops must learn to work together in a world that doesn’t think orcs and humans should coexist.

While Smith is as full of charm and bravado as ever, it's Edgerton who steals the show. His portrayal of Jakoby is heartwarming. He’s an orc who’s out of place in the world of humans and even among his own people. Most of his fellow orcs don’t like the idea of him working with the police. Landis’ script feels timely, with issues of race, gender, national pride, and police brutality echoing throughout the film. There are times when this message can feel heavy-handed, but overall, the use of modern political issues set in this fantasy world works.

The larger story in Bright focuses on a magical wand, reminiscent of Sauron’s ring of power in LOTR, that’s highly sought after for its abilities. Jakoby refers to it as, “A nuclear bomb that grants wishes.” There is an order of renegade elves called the Inferni that want to use the wand to resurrect an ancient evil referred to as The Dark Lord. While the premise does lead Jakoby and Ward on some exciting adventures, the overall story feels rushed and incomplete.

Many of Bright’s shortcomings are also due to the poor development of its secondary characters. Noomi Rapace (Prometheus) makes for an imposing villain as the leader of the Inferni, but there’s not enough backstory to make her interesting. Her character Leilah looks incredible and Rapace is a capable actress, but her character’s all show and little substance. Again, Bright needed more time to spread its wings. It feels like Landis and Ayer were trying to cram parts 1, 2, and 3 into one movie.

Edgar Ramirez (Joy) is another underdeveloped character that I wanted to learn more about. Ramirez plays an elf named Kandomere, who is the head of a federal magic task force. Apart from his flamboyant clothes and great skin, he’s not given any good material to work with. Kendomere is desperate to find members of the Inferni, but it’s unclear as to why (besides it being his job). Surely there’s a backstory there that didn’t make the final cut.

On a technical level, Ayer’s use of muted colors and gritty filming locals centered around Los Angeles gives Bright a more authentic look (there’s even orc graffiti on the sides of buildings). The fight choreography is fun, especially when the elves join in on the action. Their kicks and flips dazzle in every scene. For the most part, Bright uses practical effects, but when the wands are out, or there’s a faery flying around, the special effects are top notch. Netflix used their $90 million dollar budget to make a visually striking film.

Bright has the potential to be something great down the road if the film is successful for Netflix. Unlike LOTR, Landis and Ayer don’t have a plethora of novels to use as a reference. They are creating a world from scratch -- one that would have worked better as a television series. The larger canvas of a series would have given these characters and subplots the time they needed to develop into something more meaningful.

There was so little time spent learning about how this fantastical world functions because Bright was in such a hurry to get to the end. At the 2017 San Diego Comic-Con, Ayer stated that he already knows what he’d like to do for the second film if it gets picked up. He wants to delve deeper into the elf and orc societies, which is great, but if that never happens, Bright will remain an underdeveloped film.

The Verdict
Bright could have been something truly special if it had slowed down the pace of its narrative to allow for a fuller exploration of its engaging world. Will Smith and Joel Edgerton are a compelling duo I’d love to see again in a sequel, or even a new series produced by Netflix, so hopefully, this isn’t the last we’ll see of the world of Bright.

#1

Яскравість - це амбіційна реалізація від потокового гіганта (Netflix). Режисер Девід Еєр (Загін Самогубців) бере сценарій Макса Ландіса (Хроніка) і намагається перетворити його в щось чуттєве, що чітко вміститься в 2 години перегляду, але Яскравість - це, незаперечно, повість, яка потребує більше часу для роздумів над діями, які відбуваються на екрані. Макс Ландіс будує його власну версію Володаря перснів (зустріч поганців), дії в якій не потрібно квапити. Можливо, сиквел чи довший розвиток подій висуне цю історію і в світі створиться більший контекст, ніж був необхідний.

В Яскравості - ельфи, люди, феї, орки та дракони всі живуть в одному світі, який точно відображає наший з вами. Уілл Сміт грає офіцера Деріла Уорда, який змушений працювати з першим орком офіцером у місцевій поліції - Ніком Джейкобі, роль якого грає Джоел Едгертон. Сміт та Едгертон чудово пасували один одному, як два надзвичайно різні копи, які змушені були працювати разом в світі, в якому орки і люди не повинні співіснувати.

Поки Уілл Сміт повен зачарування та хвастощів, Едгертон робить всю роботу. Його зображення Джейкобі є душевним, чуттєвим. Він - орк, який не має місця в цьому суспільстві не тільки серед звчиайних людей, а й серед його друзів орків. Більшість знайомих не дуже вподобали його прагнення роботи з місцевими копами. Сценарій Ландіса відчувається доречним з питаннями раси, статі, національної гордості та поліцейської жорстокості в ньому. Бувають моменти, коли здається, шо до головної думки певного моменту в фільмі важко достукатись, але в цілому, використання питань сучасної політики, які є у фільмі, роблять свою справу.

Більшість історії у Яскравості сфокусована на магічній палиці, наче Сауронове кільце сили з Володаря перснів, це речі, які дуже схоже за своїми здібностями. Джейкобі ставиться до неї наче до "Ядерної бомби, яка виконує бажання". Не обійшлося й без групи відчужених ельфів, які кличуть себе Інферні. Вони хочуть використати палицю для воскресіння старовинного зла - йменоване Темним Лордом. Поки нам подають захоплюючі подорожі Джейкобі і Уорда, основа сюжету відчувається поспішною та незавершеною.

Більшість недоліків цього фільму основані на бідному розвитку вторинних персонажів. Нумі Рапас (Прометей) робить нав'язливого лиходія головою угруповання Інферні, але історії, яка б розкрила її особистість і зробила б її цікавою недостатньо. Її героїня Лейла виглядає неймовірно і Рапас видатна акторка, але її персонаж має завелику роль з недостатньою суттю. І знову ж Яскравості потрібно більше часу, що б "розправити крила". Таке відчуття ніби Ландіс та Еєр намагалися вмістити 1, 2 та 3 частини в один фільм.

Едгар Рамірес (Джой) - це інший не до кінця розкритий персонаж, про якого хотілося б дізнатись більше. Рамірес грає ельфа, якого звуть Кандомере, який є головою федеральної магічної групи швидкого реагування. Крім його яскравого костюма та чудової шкіри, йому більше не дали з чим працювати. Кандомере відчайдушно намагається знатий учасників Інферні, але так і не ясно для чого. Звісно ж є історія другого плану, яка не дає остаточного визначення.

Щодо технічного рівня, то використання Ойєром приглушених кольорів та плівкових зйомок місцевого населення сконцентрованого на Лос-Анджелесі дає Яскравості більш справжній вигляд (на фасадах деяких будівель залишились навіть графіті орків). Постановка боїв виглядає смішно, особливо коли до боїв приєднюються ельфи. Їхні удари та стрибки вражають в кожній сцені. Здебільшого, в Яскравості використані практичні ефекти, але коли діло дойшло до магічної палиці або польотів фей - спецефекти на вищому рівні. Нетфлікс використали їхній бюджет в 90 мільйонів доларів щоб зробити візуально вражаючу плівку.

В Яскравості є потенціал стати чимось кращим, якщо фільм буде знайде своїх фанатів та стане популярним. Нажаль, у Ландіс та Еєра немає достатньої кількості романів, щоб використовувати їх у якості довідника, як режисери Володаря перснів. Вони створюють світ з нашвидку написаної історії - яка б спрацювала краще, ніж телесеріал. Більш живописні серії надали б цим персонажам та діям час який вони потребують для того, щоб перетворитись у щось більш значуще.

У мене було так мало часу, щоб вивчити все про те, як працює цей магічний світ, адже Яскравість надзвичайно поспішала дістатись кінця історії. На Комік-Коні в 2017 році в Сан-Дієго, Еєр зазначив, що він вже знає, що б він хотів зробити в другій частині фільму, якщо цей фільм сподобається глядачам. Він хоче глибше зануритись в суспільство елфів та орків, що несумнівно є чудовою ідеєю, але якщо цього не станеться - Яскравість запам'ятається нам як недовершена історія

Вердикт
Фільм "Яскравість" міг стати чимось дійсно особливим, якщо б темп розповіді був більш спокійним, адже це б дозволило повністю розкрити його неймовірний світ. Уілл Сміт та Джоел Едгертон це та двійня, яку б я хотів побачити знову в сиквелі або навіть в новому серіалі зпродюсованому телекомпанією Нетфлікс. Отож, надіюсь це не останнє, що ми побачимо з світу "Яскравості".

Vladzho 17.01.18 в 15:25

Хвилинку...